10:00 - 18:00
(044) 278 48 64 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Н Новини

Previous Next

Книжкові раритети з бібліотеки НМІУ представлені на виставці. Розповідає кураторка Олена Попельницька

Рейтинг користувача: 1 / 5

Активна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Рідкісна букіністика XVIII – першої половини ХІХ століття, взірці «розкішної» барокової книги, науково-популярні та наукові видання доби Просвітництва, що вийшли друком у Парижі, Амстердамі та Санкт-Петербурзі. Такі унікальні книги можна побачити в Національному музеї історії України на виставці «Книгозбірня НМІУ: історія та колекції». Усі представлені видання експонуються вперше. Окрім експозиції, про книгозбірню НМІУ розповідає науково-пізнавальний фільм.

Кураторка виставки – завідувачка відділу науково-видавничої діяльності, кандидатка історичних наук Олена Попельницька – розповідає про шлях рідкісних видань від книгозбірні до виставкової вітрини.

- Ідея створення цієї виставки виникла під час проведення інвентаризації бібліотечного фонду НМІУ. Я була в складі бібліотечної комісії. Коли ми занурилися в надра нашої бібліотеки, почали знаходити там скарби. Це – раритетні книжкові видання, книги з екслібрисами, автографами, позначками видатних діячів української культури і науки. Саме під впливом побачених скарбів у нас виникла ідея оприлюднити наші знахідки і ознайомити українську громадськість з тим, чим володіє наша бібліотека вже понад сто років. Адже музейна книгозбріня є фактично ровесницею нашого музею, створеного 1899 р.

Пані Олено, скільки часу готувалася виставка?

Інвентаризацію проводили минулого року. Підготовка до виставки тривала майже увесь цей рік.

За яким принципом Ви добирали книги на виставку?

Під час інвентаризації ми склали перелік понад 1000 цінних та унікальних видань. Вони будуть внесені до електронного каталогу, який згодом стане доступним для користувачів нашої бібліотеки та усіх українських дослідників. Нарешті ми маємо змогу показати бодай частину з них. Ми вирішили піти шляхом тематичного показу. Одну з вітрин ми присвятили раритетним виданням установ, зібрання яких ввійшли до фондових колекцій нашого музею: від Київського музею старовини і мистецтв до Центрального історичного музею України, який діяв до 1941 року. Дві вітрини відвели під україніку, якої у бібліотеці НМІУ є чимала кількість. Серед видань першої половини ХІХ ст. є досить рідкісні, наприклад, дві франкомовні книги, які ми також мали підстави зарахувати до україніки. Перша – видана у 1814 р. історія українських козаків, автором якої є французький військовий аналітик Шарль Лезюр, який створив цю працю за дорученням Наполеона. Друге книга – паризьке видання 1861 р. славнозвісного опису України Гійома Левасера де Боплана. Решта книг – праці вітчизняних дослідників, зокрема перше та друге видання «Історії Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (1822 та 1830 років). На виставці експонується і перше видання 1840 року сатиричної повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський».

Означені книги, хоч і стосуються української історії та літератури, були надруковані російським шрифтом у друкарнях Москви і Санкт-Петербурга. Проте вже наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. з’являється власне україномовна література. На виставці представлене прижиттєве видання праці Івана Франка 1910 року, присвячене історії української літератури від княжої доби і до кінця 19 століття. У розділі україніки також експонуються видані в роки Першої світової війни книги з історії Галичини і Буковини, видання Всеукраїнської академії наук 1920-х років, книги часів Української революції 1917–1921 років, присвячені українській культурі, мистецтву та археології. В умовах війни і нестатків українська інтелігенція продовжувала свої творчі студії, створюючи інтелектуальні праці, що й досі не втратили своєї актуальності.

На окремих виданнях бачимо екслібриси і написи…

Так, у двох вітринах виставки експонуються книги з автографами і екслібрисами, що є важливими історичними джерелами, оскільки за дарчими написами на книгах можемо з’ясувати маловідомі факти з життя тієї чи іншої видатної людини. Багато екслібрисів діячів української науки і культури є справжніми витворами графічного мистецтва. На кількох книгах збереглися екслібриси часів Української революції 1917–1921 рр. із зображенням державного гербу – тризуба.

Які цікавинки представлені в розділі стародруків?

Відвідувачі мають нагоду побачити старовинні друковані видання з 1725 року й до перших десятиліть ХІХ ст. Це – рідкісні видання французькою і російською мовами, зокрема, переклад «Слова о полку Ігоревім» першого ректора київського Університету Святого Володимира Михайла Максимовича, у 1837 році створене в університетській друкарні.

Серед рідкісних старовинних книг є видання із книгозбірні відомого українського антрополога Хведора Вовка – переважно франкомовні книги XVIII ст. на історичну тематику. На деяких з цих видань, крім автографа Хв. Вовка є штамп Книгозбірні Музею антропології та етнології ім. Хведора Вовка. Ця наукова інституція була створена при Українській Академії наук на основі бібліотеки видатного науковця, яку за заповітом Хведора Вовка у 1921 році було перевезено з Санкт-Петербурга до Києва.

Як потрапляли ці книги до музейної бібліотеки? Вони закуповувалися музеєм, дарувалися меценатами?

Шляхи надходження літератури до нашої бібліотеки різні. Ми розповідаємо про це під час екскурсій. Чимало книг є дарунками меценатів. На початку 20 століття, коли музейна бібліотека лише створювалася, фундатори Київського художньо-промислового і наукового музею Ханенки, Терещенки, його директор Микола Біляшівський, зберігачі археологічного та етнографічного зібрань Вікентій Хвойка і Данило Щербаківський дарували до музейної книгозбірні книжки з власних бібліотек з екслібрисами та автографами. Свою продукцію до музейної книгозбірні передавали і відомі київські друкарні, наприклад, видавництво Стефана Кульженка. За радянських часів до музейної бібліотеки надходило чимало книг з приватних бібліотек, націоналізованих державою. Так до музейної книгозбірні потрапили книги з екслібрисами князів Милорадовичів, барона Штейнгеля тощо. У 1920-і роки примірники своїх видань передавала друкарня Всеукраїнської академії наук та окремі автори-науковці. Серед видань є книги зі штампом бібліотек київського Університету Святого Володимира, Київської духовної семінарії, Колегії П. Галагана, Ніжинського ліцею князя Безбородька тощо.

І все ж краще один раз побачити, ніж багато разів почути. Тож ласкаво просимо завітати на виставку до Національного музею історії України!

Пошук по сайту

Календар подій

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Цього дня

Новини

Анонси

Експонат Тижня