10:00 - 18:00
(044) 278 48 64 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Д Доба каменю

Фондова група «Доба каменю» нараховує 51 136 од. зб. основного фонду та 81 026 – науково-допоміжного. Це переважно колекції знахідок із верхньопалеолітичних пам’яток Середнього Подніпров’я, залишених мисливцями на мамонтів. Пам’ятки відрізняються як за топографією, так і за структурою та складом крем’яних комплексів. Серед них є общинні поселення зимового часу, літні стоянки та короткочасні мисливські табори. Почесне місце займає колекція матеріалів із Кирилівської стоянки (19 тис. років тому). Це перші надходження до музею,  пов’язані з В. Хвойкою – ініціатором розкопок і одним із фундаторів музею. Із цієї пам’ятки походять унікальні зразки палеолітичного мистецтва – бивні мамонта із зооморфно-орнаментальною композицією та заглибленими насічками.

Чималу частину матеріалів групи становлять колекції Кабінету антропології ім. Хв. Вовка. Серед них, насамперед, предмети з Мізинської стоянки (15 тис. років тому) – перлини вітчизняного палеолітознавства. Крім крем’яного інвентарю з розкопок Хв. Вовка, Л. Чикаленка, М. Рудинського, в колекції є надзвичайні вироби давніх майстрів: браслет із меандровим візерунком та серія стилізованих орнаментованих фігурок з бивня мамонта. Серед інших надходжень з Кабінету – матеріали пам’яток, досліджених М. Рудинським: стоянки палеолітичного часу Пушкарі та Журавка на Чернігівщині, Кудлаївка на Десні, стоянка мезолітичної доби Охтирка на Сумщині та неолітичні стоянки Пирогівка та Погорілівка. Вказані колекції і нині є джерельною базою для вивчення палеоліту та мезоліту України.

З ІІМК в кін. 1930-х рр. надійшли матеріали, виявлені на верхньопалеолітичних стоянках Новгород-Сіверська та Чулатів II Чернігівської обл. (розкопки Деснянської експедиції), Гінці на Полтавщині (розкопки І. Левицького). Останній комплекс добре зберігся і використовується науковцями для технологічних та статистичних порівнянь.

Група «Доба каменю» постійно поповнюється надходженнями з ІА НАН України. Серед них – матеріали з однієї з найяскравіших, розкопаних на всій площі, верхньопалеолітичних стоянок мисливців на мамонтів − Добраничівки поблизу м. Яготин, що надійшли в 1956 р. (розкопки І. Шовкопляса). Крім численних крем’яних знарядь та заготовок, у комплексі були виявлені вироби з гірського кришталю та його різновиду − моріону. Це перша серед пам’яток Східної Європи знахідка предметів зі згаданого матеріалу. Тут знаходились також шматки бурштину дніпровського походження.

Серед надходжень кін. XX – поч. XXI ст. – комплекси з палеолітичних стоянок Кабазі V, Кабазі II біля с. Малинівка в АР Крим (70 / 40 – 32 тис. років тому, розкопки В. Чабая), Лоївці II на Хмельниччині (23 тис. років тому, розкопки Л. Кучугури), місцезнаходжень Веливальська балка Херсонської обл. (18–13 тис. років тому, розвідки В. Станка) і Велика Бугаївка на Київщині (15–13 тис. років тому, розкопки О. Петраускаса). Матеріали з цих пам’яток представлені знаряддями праці: скребками, пластинами, різцями, та зброєю. Цікавою є колекція знахідок із короткочасного мисливського табору Семенівка I на Київщині (14 тис. років тому, дослідження Ю. Колосова, Д. Тєлєгіна). Цей табір є яскравою ілюстрацією гіпотези про існування кількох типів поселень мисливців на мамонтів, що відрізняються як за топографією, так і за структурою крем’яних комплексів. Знахідка вістря до стріли у ведмежому кістяку є свідченням найдавнішого у Східній Європі випадку використання лука й стріл.

Значно поповнилась група «Доба каменю» останнім часом. Це комплекси із середньопалеолітичної стоянки Заскельна V (АР Крим, розкопки В. Чабая), фінальнопалеолітичних стоянок Грот Скелястий (АР Крим, розкопки В. Манька), Бітьон-5 на Рівненщині (дослідження Л. Залізняка) і реконструкції знарядь праці та зброї кам’яної доби, виконані науковцями ІА НАН України Д. Нужним, Д. Ступаком. Нові надходження дали змогу глибше розкрити теми «Середній палеоліт», «Верхній палеоліт» та «Фінальний палеоліт» експозиції залу № 1. Цей зал присвячений найдавнішому періоду в історії України – від початку заселення давньою людиною теренів сучасної України до кінця кам’яного віку (1 млн. років тому – 5 тис. років до н. е.). Основні етапи культурно-історичного розвитку унаочнюються експонатами колекцій фондової групи «Доба каменю».

До матеріалів групи звертаються дослідники, їх залучають для вирішення дискусійних питань з палеолітознавства, здебільшого ці предмети стали основою для висвітлення матеріальної і духовної культури давнього населення України в наукових та науково-популярних виданнях. Найкращі зразки палеолітичного мистецтва та їх копії було експоновано на виставках − «Час мамонтів» (Франція, Париж, 2004−2005), «Експо–2005» (Японія, Нагойя, 2005), «Мізинська стоянка, до 100-річчя відкриття» (Чернігівський обласний історичний музей, 2008), «Палеолітичне мистецтво України» (Археологічний музей ІА НАН України).

Т. М. Радієвська,

старший науковий співробітник

сектору «Археологія доби каменю-бронзи»

Пошук по сайту

Календар подій

Новини

Анонси

Експонат Тижня

Off Canvas Menu (UA)