10:00 - 18:00
(044) 278 48 64 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Б Блог

Thursday, 05 November 2020 07:12

Прогрес наступає: спостерігаємо, як змінювалася Київська міська дума та що нині на її місці

На початку 1890-х років у Російській імперії скасували державну монополію на друк поштових карток. Тоді й почався бум цього виду сувенірної продукції. Видавництва величезними накладами розгорнули друк поштівок із найрізноманітнішими зображеннями — вітальних із Різдвом чи Великоднем, портретів тогочасних «зірок», видових, порнографічних (останні, звісно, відкрито не продавалися).

Попит на ці сувеніри існував, адже у ХІХ — на початку ХХ століття Київ щороку переживав кілька хвиль великого напливу приїжджих. У дні головних церковних свят зʼявлялися православні паломники, а на контрактовий ярмарок, який відбувався в січні — лютому, прибували комерсанти.

За тогочасними київськими листівками можна простежити, як змінювалося місто. І навпаки — знаючи, як воно розвивалося, можна визначити, коли зробили те чи те фото.

Наприклад, будівля міської думи. Її звели в 1874–1876 роках за проєктом архітектора Олександра Шіле. Цегляна будівля мала два поверхи. Шпиль над головним входом увінчувала скульптура архистратига Михаїла. Перший поверх традиційно здавали в оренду під магазини та кафе, а міські справи обговорювали та вирішували на другому. Та наприкінці ХІХ століття «батькам міста» простору забракло. 1900 року за проєктом Олександра Кривошеєва надбудували третій поверх. Будівля згоріла у вересні 1941 року, а по війні її знесли.

1

Київська міська дума наприкінці ХІХ століття. Видавництво Шерера та Набгольца. З фондів НМІУ

 

На першій поштовій картці, виданій у останні роки ХІХ століття московським видавництвом Шерера та Набгольца, бачимо будівлю в її первісному вигляді. Проте наступ прогресу вже відчувається. Праворуч розміщений опорний стовп трамвайної контактної мережі (з 1891 року Хрещатиком їздила конка, з 1892-го — паровий, а з 1894-го — електричний трамвай). Хоч і не дуже чітко, але видно значну кількість телефонних і телеграфних дротів — поштово-телеграфна контора розташовувалася майже поруч на Хрещатику. Весь перший поверх віддали під торгівлю різноманітним крамом.

2

Київська міська дума на початку ХХ століття. Видавництво Гранберга. З фондів НМІУ

 

Фото для другої поштівки, виданої стокгольмським видавництвом Гранберга, зробили майже з того самого місця — ріг вулиць Інститутської та Хрещатика. Тільки кадр зафіксували років через 10. Хрещатик ще жвавіший, з’явилися нові будівлі, дума мала вже три поверхи. Ще збереглися газові ліхтарі, встановлені в 1870-х роках за проєктом Аманда Струве. Проте електрика вже є — праворуч до кадру потрапив новітній (як на той час) стовп із електричним ліхтарем. Телефонні дроти 1901 року сховали під землю. Якісь крамниці працювали з минулого століття, якісь переїхали до іншого приміщення, якісь зачинилися.

Із зображених на обох поштівках об’єктів до наших днів не зберіглося жодного. Тобто жодної будівлі, ліхтаря, стовпа чи, бодай, камінчика бруківки.

3

 

Такий вигляд у 2020 році має місце, де розташовувалася міська дума. Фото Дмитра Клочка

 

Дмитро Клочко, науковий співробітник відділу історії незалежної України НМІУ

На заставці колаж Анастасії Доманової

Read 688 times

Пошук по сайту

Календар подій

Цього дня

Новини

Анонси

Експонат Тижня

Off Canvas Menu (EN)