10:00 - 18:00
 (044) 278 48 64
 Каса: до 17:00 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Б Блог

Блог

Блог (28)

Про Федора Ернста можна зняти пригодницький фільм із трагічним фіналом. Він – авторитетний мистецтвознавець, врятував тисячі українських пам’яток, третину життя перебував на засланнях, був розстріляний. Проте сценаристу варто підготуватися до проблем із матеріалом, бо особистих речей Федора Ернста майже не залишилося. З цим зіткнулися і співробітники Національного музею історії України – МІСТ, коли готували виставку «Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста». Однак про дослідника розповідають його справи.

Восени 1621 року понад місяць під містом Хотином тривала боротьба між силами Речі Посполитої, якій допомагали козаки, та османами. Ця битва виснажила обидві сторони. В міжнародних медіа перемогу поляків бучно висвітлювали як перемогу християнського світу над невірними. Водночас текст перемир’я 1621 року зник, а деякі компроміси замовчувалися. Османська сторона у власних джерелах теж називала себе переможцем.

У 17 столітті загадковий дарувальник пожертвував Успенському собору кладдахський перстень, типову ірландську прикрасу, що нерідко використовувалась як обручка. Щиток такого перстня зроблений у вигляді двох рук, які тримають серце. А ось ім’я генеральші Параскеви (у чернецтві — Піори) Глєбової, дружини київського генерал-губернатора Івана Глєбова, добре відоме з церковних книг, адже вона багато жертвувала до Успенського собору Києво-Печерської лаври. Серед її дарунків — сапфірова печатка з ініціалами.

Російська історикиня Тетяна Таїрова понад 30 років досліджує період Гетьманщини. З її наукових розвідок можна дізнатися про побут української шляхти 17—19 століть, завдяки дослідниці вперше опубліковано тисячі документів цього періоду. А в новелі «Мазепа. Хроники православного шляхтича» пані Тетяна намагається передати думки та почуття відомих героїв української історії. Свій художній твір дослідниця презентувала в Національному музеї історії України — МІСТ.

На початку жовтня виповнюється 40 років з дати відкриття унікальної усипальниці половецького аристократа в Чингульському кургані. Це поховання поблизу села Заможне Запорізької області археологи знайшли в недоторканому стані, значна частина виявлених коштовностей експонується у Скарбниці Національного музею історії України.

Чингульську Могилу досліджувала Запорізька новобудовна експедиція Інституту археології АН УРСР  під керівництвом Віталія Отрощенка. На рахунку цього археолога є багато інших видатних знахідок, зокрема скіфської доби, проте особисто для нього значно цікавішими є поховання доби бронзи, де менше яскравих речей. Про історію Чингульського кургану й те, чому дослідники досі сперечаються щодо дати половецького поховання, про те, чому трипільці не є українцями, та про дослідницьку кар’єру «на кістяках людей» читайте в інтерв’ю з Віталієм Отрощенком. Далі пряма мова археолога.

Шкіряну основу прикраси коня з Гюнівки за радянських часів реконструювали на чорному тлі замість автентичного синього, уникаючи синьо-золотої комбінації кольорів. «Шапка» із золотим декором виявилася кубком, а зрозуміти це допомогла інша знахідка археологів. Скіфський меч із золотим оздобленням руків’я та піхов виявили під час контрольної  зачистки катакомби, яку дослідники вважали розграбованою вщент. Такі цікаві деталі про знахідки з виставки «Скіфське золото» у Національному музеї історії України — МІСТ розповів археолог Віталій Отрощенко.

Напевно, у школі ви чули про Десятинну церкву, відому як перший мурований храм Київської Русі. Її будували у 989—996 роках за наказом князя Володимира. У грудні 1240 року храм зруйнували монголи. В історичних джерелах про памʼятку залишилися лише фрагментарні згадки, відсутній опис її цілісного вигляду.

Розкопки на місці руїн почалися в 1630-х роках за ініціативи митрополита Петра Могили. Відтоді дослідження та будівництво на території садиби Десятинної церкви проводилися неодноразово. Знахідки археологів розпорошені по різних колекціях в Україні та Росії, не все опрацьовано. Велике зібрання матеріалів із садиби Десятинної церкви зберігається в Національному музеї історії України (МІСТ).

Він може поєднати в одній каблучці золото й титан — так, щоб один метал ставав продовженням іншого. А камені, які він використовує, — австралійські та мексиканські опали, молдавіт, що виник внаслідок падіння на Землю метеоритів, тощо — навіюють думки про екзотичні подорожі. Побачити такі твори можна до 1 серпня в Музеї історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України — МІСТ) на виставці «Станіслав Дрокін — ДНК автора». Проєкт курує старша наукова співробітниця МІКУ Ірина Удовиченко.

Станіслав Дрокін застосовує класичні й сучасні технології, експериментує з новими формами та методами. Важливим результатом його пошуків стали експерименти з методом гібридного (подвійного) лиття. Схожий метод біметалевого лиття під назвою ганга-джамна (ganga-jumna) існував у давній Індії. Також його використовували у скіфські часи та в давньому Китаї.

Ще за місяць до проголошення незалежності України, 25 червня 1991 р., Верховна Рада прийняла Закон про митну справу в Україні. Відтоді саме ця дата стала Днем згаданої інституції. Тому запрошуємо вас дізнатися, як функціонувала митна система в часи козацької України понад три століття тому.

Богдан Хмельницький, із огляду на важливість для державної скарбниці, створив митну систему Війська Запорозького ще в першій половині 1650-х рр., але відразу ж віддав її на відкуп. Цієї вельми дивної для нас (і дуже прикрої для сучасників гетьмана) практики дотримувалися майже всі наступні володарі гетьманської булави. До ХVІІ ст. єдиним гетьманом, який спробував змінити такий стан речей, став Іван Мазепа. Саме тому давайте детальніше розглянемо вибухову суміш політики та економіки в митній справі другої половини ХVІІ ст., яку він спробував упорядкувати.

У 1970-х роках на околицях міста Орджонікідзе (нині — місто Покров Дніпропетровської області) планували копати кар’єри для видобутку марганцевої руди. На обраній території була розташована група з 20 курганних насипів, які простягнулися на понад 20 кілометрів. Інститут археології Академії наук УРСР підписав угоду із гірничо-збагачувальним комбінатом, що протягом 10 років проводитиме тут розкопки. Виявилося, що ця місцина багата не лише корисними копалинами, а й скарбами іншого штибу. 21 червня 1971 року в кургані Товста Могила (середина IV століття до н. е.) археологи знайшли легендарну скіфську пектораль.

Сторінка 1 із 2

Пошук по сайту

Календар подій

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Цього дня

Новини

Анонси

Експонат Тижня

logo

КОНТАКТИ:

Тел:

 +38 044 278 48 64

Запобігання корупції

Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.

 dovira@nmiu.org

 вул. Володимирська, 2, м. Київ, 01001

Приєднуйтесь

Off Canvas Menu (EN)

Off Canvas Menu (UA)