10:00 - 18:00
 (044) 278 48 64
 Каса: до 17:00 

 м.Київ
 вул. Володимирська, 2 

Б Блог

Середа, 16 червня 2021 04:04

Що брав із собою у потойбіччя скіфський володар: розповідаємо про особливості поховань у Товстій Могилі

У 1970-х роках на околицях міста Орджонікідзе (нині — місто Покров Дніпропетровської області) планували копати кар’єри для видобутку марганцевої руди. На обраній території була розташована група з 20 курганних насипів, які простягнулися на понад 20 кілометрів. Інститут археології Академії наук УРСР підписав угоду із гірничо-збагачувальним комбінатом, що протягом 10 років проводитиме тут розкопки. Виявилося, що ця місцина багата не лише корисними копалинами, а й скарбами іншого штибу. 21 червня 1971 року в кургані Товста Могила (середина IV століття до н. е.) археологи знайшли легендарну скіфську пектораль.

Але пектораль — це лише частина вражаючих відкриттів групи дослідників під керівництвом Бориса Мозолевського. Спершу, на початку травня 1971-го, знайшли бокове поховання жінки та дитини. Це стало сенсацією, адже вперше відкрили непограбоване поховання скіфських аристократів. У Музеї історичних коштовностей України (філії Національного музею історії України) зберігаються вирізки з жіночого та дитячого поховань. Йдеться про частину поховання з рештками небіжчиків та артефактами, розташованими так само, як у момент знахідки. Тож відвідувачі можуть побачити те саме, що й першовідкривачі-археологи.

Загалом у Товстій Могилі знайшли понад тисячу золотих прикрас (багато з них дрібні, наприклад, нашивки на одяг) та чимало інших цінних речей, які унаочнювали скіфські уявлення про потойбіччя. До 50-річчя досліджень Товстої Могили у МІКУ відкриється виставка «Пектораль — знахідка століття». Її курують завідувач відділу історії ювелірного мистецтва в Україні Любов Клочко, а також провідні наукові співробітники МІКУ Оксана Ліфантій та Юрій Полідович. Цей проєкт музей втілює разом із Інститутом археології НАН України.

Полідович

Юрій Полідович. Архів співрозмовника

 

Ми поспілкувалися з Юрієм Полідовичем про загадки поховання в Товстій Могилі і про знайдені там вражаючі речі.

Досліджувати курган допомагали робітники комбінату

Розкопки Товстої Могили тривали недовго — з березня до 30 липня 1971 року. Спочатку за допомогою техніки зняли насип кургану понад 8 метрів заввишки. Після цього почали розчищати центральну і бокову гробниці, а також могили коней. Водночас розкопували рів, який оточував курган як захисний бар’єр — за скіфськими віруваннями, він мав захистити душі померлих від злих духів.

На розкопках працювали чимало авторитетних скіфологів. Окрім Бориса Мозолевського, це Євген Черненко, Галина Ковпаненко, під’їжджали й інші фахівці, зокрема Варвара Іллінська. Великий внесок зробили не лише науковці, а й працівники місцевого гірничо-збагачувального комбінату. Бічне поховання розташовувалося на глибині 6,2 м, а центральне — майже 8 м. Стінки розкопів потрібно було укріплювати, подібно до того, як це роблять у шахтах. Гробниці і вхід до них обшивали деревом, щоб дослідників не засипало.

Товста Могила

Курган Товста Могила. Архів Інституту археології НАН України

 

На розкопі встановлювали підйомник, яким спускалися дослідники та яким піднімали ґрунт. Зверху конструкцію закривали масивними дверима, а коли знайшли золото, то ще й встановили постійний пост охорони з міліцією.

Фрагменти поховання вантажівками привезли до Києва

Першим, на початку липня 1971 року, розкопали бокове поховання жінки і дитини. Причини їхньої смерті невідомі, бо кістяки збереглися погано. Жінці на час смерті було не більше 30 років. Вона померла раніше за дитину. Дитині було до 2—3 років. Її стать досі не визначена, але дослідники схиляються до того, що це був хлопчик. Жінку поклали на дерев’яний настил, а дитину — у свого роду саркофаг з алебастру, який накрили тканиною.

Розкопки бокової гробниці стали сенсаційними. Скіфські поховання досліджували з середини ХІХ — початку ХХ століття, але вперше археологи детально зафіксували непограбоване поховання аристократів. До того ж, вперше науковці так ретельно дослідили поховальний обряд. Раніше дослідники концентрувалися на речах, а не на, наприклад, їхньому розташуванні. Тому за результатами давніших розкопок важко відтворювати минуле.

Мозолевський

Борис Мозолевський поруч із вирізкою з жіночого поховання в Товстій Могилі. Архів Інституту археології НАН України

 

Борис Мозолевський розумів важливість знахідки, тому одразу запропонував зробити вирізки поховань жінки і дитини. Уявіть, як це складно: вирізки робили у гробниці на глибині близько 7 метрів, а потім піднімали нагору. На вантажівках матеріал перевезли до Києва, в Інститут археології, а згодом передали до Музею історичних коштовностей України. Вирізку з чоловічого поховання не робили, бо воно було розграбоване.

Разом із аристократкою поховали служницю, охоронця та візника

Аристократи були поховані в Товстій Могилі разом зі слугами. У жіночій гробниці знайшли ще три особи: служницю, охоронця і людину, яку назвали візником, бо її поклали біля коліс поховального возу. Імовірно, поховальний віз був і в дитини, але він не зберігся. Припускають, що на возах жінку і дитину привезли до місця поховання, потім цей транспорт мав доправити їх до світу пращурів і богів.

Поховання дівчини, яку вважають служницею, знайшли біля господарської ніші з посудом та їжею. Можливо, вона відповідала за те, щоб прогодувати померлих під час переходу в інший світ.

Жінка

План бокового поховання в кургані Товста Могила

 

Смерть слуг була насильницькою. Але її вважали почесною, бо людей вбивали, щоб вони супроводжували знатних осіб у потойбіччі. Припускають, що люди йшли на це добровільно, часто це були представники знаті. Скіфи сприймали смерть як перехід в інший вимір життя, і той, хто йшов туди разом із володарем, теж міг долучитися до вищого світу.

Які побутові речі поклали до бокової гробниці

Бокова гробниця мала доволі складну конструкцію. Живі мали зробити все належне, щоб поховані успішно потрапили до світу мертвих — інакше вони шкодитимуть живим. Тож у поховання клали речі, які можуть знадобитися людям під час переходу до світу пращурів. Насамперед, це урочистий одяг. Припускають, що його робили спеціально для поховання, але достеменно це невідомо. Про урочисте вбрання з бокового поховання свідчать кілька сотень золотих пластинок, якими обшивали одяг.

До поховання обов’язково клали їжу. У похованні дитини знайшли малесенький кубок — ритон та ще одну ємність для напоїв — кілік. Біля жінки лежала миска, ймовірно, з їжею, а також срібний кубок. Дослідники знайшли уламки скляних чаш. Відновити їх не вдалося, бо скло дуже тонке, а уламки дуже дрібні. Це одна з перших знахідок скляного посуду на території України. Його виготовляли у Передній Азії, можливо, в Фінікії — на території сучасної Палестини.

Казан

Казан, знайдений у боковому похованні Товстої Могили. Колекція МІКУ

 

Також у катакомбі бокового поховання була вирита господарська ніша, де лежав бронзовий 8-літровий казан з їжею.

Що мало налякати демонів під час поховання

За віруваннями скіфів, потрібно було подбати не лише про комфорт небіжчика, а й захистити його від злих духів. На викиді ґрунту з могили жінки, поряд із входом до гробниці, знайшли бронзові навершя: три з грифонами і три з оленями. Вважається, що їх використовували на поховальному возі, можливо, вони були закріплені на жердинах. Всередині кожного навершя є залізна кулька, зовні є петельки, до яких, можливо, прив’язували китиці. Коли віз їхав, лунав дзвін, який міг відганяти злих духів від небіжчика.

Кістяк

Під час досліджень у боковому похованні Товстої Могили. Архів Інституту археології НАН України

 

Біля входу до могили жінки знайшли багато кінської упряжі та декору до неї. Також поруч зі входом лежали чотири упряжні коні, які везли віз. Віз або коней оздоблювали великою кількістю бронзових бляшок і срібних дзвіночків.

Два входи до жіночого поховання були перекриті колесами близько 1,2 м заввишки. Таке колесо планують відтворити для виставки у Музеї історичних коштовностей України.

Що дивує в похованні чоловіка

Чоловіче поховання з’явилося першим. Чоловік помер на один—три роки раніше, ніж жінка та дитина. Йому було 45—50 років. Причина його смерті не відома, бо кістки збереглися погано, а саме поховання понищене.

Від початку розкопки центрального поховання відклали, бо за структурою насипу було видно, що туди веде грабіжницький хід. Більшість скіфських чоловічих поховань дослідники знаходили пограбованими. Нерідко грабували їх ще за часів скіфів, протягом року—трьох після поховання. Не поспішайте з висновками щодо вандалів і шукачів скарбів. Пограбувати курган дуже важко: гробниця знаходиться на глибині 8—10 метрів, потрібно було знати, де розташована поховальна камера. І що грабіжник у той час міг зробити з речами, які вочевидь походять із могили царя? Тож дослідники припускають, що таке пограбування відбувалося з ритуальною метою, щоб «знешкодити» померлого володаря.

Меч

Меч, знайдений у центральному похованні Товстої Могили. Колекція МІКУ

 

Про те, що чоловіче поховання в Товстій Могилі грабували не задля наживи, може свідчити і те, що воно було розтрощене. Тобто, його пошкодили без очевидного зиску. Наприклад, по катакомбі були розкидані фрагменти залізного панцира, в який був вбраний воїн. Але коли грабіжники потрапили до могили, панцир покрився іржею. Це сталося швидко, бо до поховання близько підходили ґрунтові води.

У ногах чоловіка лежала купка золотих пластинок з головою Медузи (персонажу давньогрецької міфології — жінки зі зміями замість волосся), а також із зображенням бика та якимось хижаком. Існує версія, що це залишки урочистого одягу. Але точної відповіді дослідники не мають.

Загребельний

Фото з розкопок у Товстій Могилі. Архів Інституту археології НАН України

 

У похованні знайшли залишки зброї: бронзові наконечники стріл, фрагменти проіржавілих залізних списів, золоті пластинки, якими оздоблювали горит (футляр для лука та стріл). Горитів у похованні було кілька. Можливо, у чоловіка був меч, який забрали грабіжники.

З індивідуальних речей зберігся золотий перстень на 10 витків із зображенням змії — робота античного майстра.  

Найцінніше зберігалося в бічному коридорі

Особливістю Товстої Могили було те, що найкоштовніші предмети лежали не поруч із небіжчиком, а у дромосі — коридорі, який веде до поховальної камери. Там знайшли легендарну пектораль, меч, батіг з руків’ям, обплетеним золотою стрічкою, і два чи-то горити, чи-то сагайдаки (футляри для стріл). Також там була велика амфора та бронзовий посуд, в якому, можливо, була їжа.

Центр

Центральна гробниця кургану Товста Могила під час розкопок.
Архів Інституту археології НАН України

 

Чому коштовні речі лежали окремо від небіжчика, невідомо. Ймовірно, він мав успадкувати ці предмети як символи влади, але на момент смерті ще не отримав права носити їх. Тож скарби могли покласти в могилу, щоб чоловік став повноцінним володарем після смерті.

Те, що цінні речі лежали окремо, могло вберегти їх від грабіжників. Напевно вони освітлювали шлях каганцями, а в такому тьмяному світлі мало що можна розгледіти. Крім цього, у дромосі через вологість трохи обвалилася глиняна стеля, яка присипала коштовності. 

До речі, на виставці у Музеї історичних коштовностей України відвідувачі зможуть побачити оригінал пекторалі. Від золотої гальванокопії, яку зазвичай експонують, її відрізняє емалеве оздоблення квітів у другому ярусі.

Як споряджали коней для подорожі в потойбіччя

Поряд з чоловічою гробницею поховали шість коней. Для цього створили майданчик, тварин поклали у дві могили. Коні мали пишне вбрання із золотими та срібними пластинами — на виставці в МІКУ можна буде побачити його реконструкції. Такі предмети використовували, щоб звичайні коні отримали надзвичайні властивості для подорожі в потойбіччя.

Держак

Під час розкопок у центральному похованні Товстої Могили. Архів Інституту археології НАН України

 

Також у похованні знайшли трьох конюхів. Один із них належав до знаті: на ньому була золота гривна.

З шести коней тільки двоє були загнуздані. В інших вуздечки були або накинуті на голову, або лежали поруч. Можливо, так намагалися подбати про те, щоб дорогою в потойбіччя володар міг змінювати коней, які втомилися. Один із загнузданих коней мав велику нагрудну прикрасу зі шкіри, на яку навісили бронзові лунниці (бляхи у вигляді півмісяця) та срібні дзвіночки. Можливо, ними також відлякували демонів.

На одному з коней була незвична вуздечка, яка погано збереглася. Вона срібна з позолотою, із зображенням жінки, яка тримає руками зміїв-грифонів, що виходять з її тіла. Також з тіла цієї істоти виходять пагони. Імовірно, жінка уособлює богиню-матір, до якої скіфи потрапляли після смерті.

Товста Могила: історія триває

Предмети, знайдені у Товстій Могилі, приховують багато загадок. З одного боку, все типово скіфське. Але й оригінальне, порівняно з іншими артефактами цієї культури. Чимало речей у декорі межують з грецькою культурою. Наприклад, на перехресті меча, знайденого в дромосі чоловічого поховання, зображена істота, подібна на грецького бога лісу Пана.

Золота пектораль створена грецькими майстрами на замовлення скіфів, і має сліди ремонту. За яких умов її замовили, де саме виготовили, як використовували до того, як покласти у поховання, — ці питання відкриті, попри десятки наукових розвідок, присвячених відомій прикрасі.

Пектораль

Оригінал золотої пекторалі з Товстої Могили. Колекція МІКУ

 

Розвиток науки дає сподівання, що ми зможемо дізнатися більше про похованих: про обставини смерті, про те, чи був чоловік батьком похованої дитини тощо.

А дізнатися, що відомо про Товсту Могилу сучасним дослідникам, побачити реконструкції коштовних речей з поховання та оригінал золотої пекторалі, і навіть відчути себе дослідником стародавніх гробниць, ви зможете на виставці в Музеї історичних коштовностей України. Вона відкривається наприкінці липня і триватиме до листопада 2021 року.

Марія Прокопенко

На заставці колаж Національного музею історії України

Переглянуто 1137 рази(ів)

Пошук по сайту

Календар подій

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30

Цього дня

Новини

Анонси

Експонат Тижня

logo

КОНТАКТИ:

Тел:

 +38 044 278 48 64

Запобігання корупції

Виконуючим обов’язки уповноваженої особи з питань запобігання корупції в Національному музеї історії України є провідний фахівець з антикорупційної діяльності – Базиленко Олег Анатолійович.

 dovira@nmiu.org

 вул. Володимирська, 2, м. Київ, 01001

Приєднуйтесь

Off Canvas Menu (EN)

Off Canvas Menu (UA)